Олюшка Скорина

Формула для цього шматка і діалог Гаррі й Джинні у мене лежали у файлику не менше двох місяців. І я ніяк не могла дотиснути туди Драко й оформити.

Аж ось вчора Змій говорив з підліткою, своєю далекою родичкою і вона розповіла, що з одинадцяти років читає кожен рік по одній книжці з серії про Гаррі Поттера. І поділилась з нами (Змієм і мною, бо я чула все, про що говорить із нею Змій) купою своїх думок. В тому числі й про те, яке місце схоже їй на місто Коукворт. Тож раптом все склалось. І навіть на гугль-картах знайшлись підходящі вулиці, підходяща церква й могили.



ДЖИННІ ВІЗЛІ І НАПІВКРОВНИЙ ПРИНЦ

І
9-го січня 1999-го року
Бліде зимове сонце вислизає на кілька хвилин з брудних хмар, замішаних на тумані, що лине від річки, й димі цегляного заводу. Хворобливе його тепло не здатне зробити вулиці Коукворту світлішими й приємнішими, але воно встигає розтопити тонку скоринку льоду на тротуарах й зробити їх ще більш слизькими. ( . . . )

Я, зі своєю капризною спиною, яка в кінотеатрі згодна сидіти лише на місцях, де полежати можна – мало не просрала можливість сходити на цей фільм. В цьому місяці вже два рази була у кіно, але на інших фільмах, а на цей не ішла (хоча і Ем і Змій, які його подивились зразу після прем'єри, дуже радили сходити й казали, що ідея зайде мені через те, що я зі схожою вже кілька місяців як писаною торбою ношусь). Я не йшла, бо чекала сеансів в тому залі, де дивитися з диванчика можна. Й потрапила лиш у останній день показу, на останній сеанс (і про те, що це останній сеанс дізналася вже тоді, коли купила квитки, а купила я їх тільки тому, що в зал з розкладними місцями цей фільм перенесли з більшого залу, щоб в більшому запустити перший показ «Фантастичної Четвірки», тож мені повезло. Я пішла, подивилась, ну й ось…



Можна сказати, не найкраща екранізація Кінга і не найвидатніший фільм Гіддлстона (поки що з усього, в чому знявся актор цей – в моєму особистому рейтингу – на вершині «Висотка»). Але однаково – ок, ха ра шо. ( Далі спойлери якщо що... )

І так, мені вчора дуже хотілося від душі похвалити колег за їх неймовірний рівень сміливості (ну, взяти формулу Чарлі Крея, яку він написав, щоб притягнути клієнтів у Krayleigh Enterprises, трохи переробити і показувати як свою, наклавши до того ж поверх картинки з Рубаром у пейнті своє ім’я і посилання на себе – це рівень відчайдушності, до якого мені дуже далеко).

Але Змій мені заборонив загризатися із колегами у мій День Народження. Сказав розслабитися і відпочити, і натомість викласти щось моє – як подарунок від мене.



Тому ось моя Формула. Називається Narceessa Heevleer Sapormeetar (себто, Нарциса Погане Все Змилить). Формула (як з самої формули очевидно) працює На Захист Родини. ( . . . )

Вчора – роблячи перепост Олесевого поста зі шматком листа, відправленого в Марафоні – я написала, що варто ще раз нагадати, мабуть: це Меркурій – Ервер (тобто, божество, по простому). Й це до його Сил ми звертаємося, коли нам треба. Це його Сили, іноді коли не треба, до нас приходять самі. І це планета названа на його честь. І він знає про це. І він – за тисячі років взаємодії з людьми – засвоїв – від нас, від людей, які спостерігають за небом – інформацію про рух планети, названої так само, як називають його. І тепер – коли планета Меркурій робить оту дивну ілюзію з задкуванням орбітою – Меркурій, той що Ервер – знаючи, що люди планеті приділяють увагу – запускає процеси. Оті, які ми так любимо: процеси повернення, компенсацій, уроків і те де і те і.



Тож – Астрологія – на відміну від Астрономії – це Наука не про Космос. Не про Сонячну Систему. І не про те, як влаштовано Всесвіт. Астрологія – це Наука про те, як Ервери взаємодіють з людьми і вчаться також в людей. Тих людей, які слідкують за сузір’ями, зірками й планетами, що їх колись поназивали самі. ( . . . )